Gottesdienst 27.10.2019

27 жовтня (в 19-ту неділю після П'ятидесятниці) в 10.45 за нашим богослужінням ми пом'янемо святих отців 7-го Вселенського собору і почуємо притчу від апостола Луки про про сівача (Лк 8,5-15.)

Ця притча про архаїчний спосіб посіву зерна особливо актуальна для вірних Церкви середнього і молодшого віку. Через неї апостол Лука звертається до сумління віруючих християн і закликає нас перевірити основи нашого життя та визначитися з його цінностями. 

Ми можемо самі критично оцінити нашу поведінку в часи тотального панування засобів масової інформації в суспільстві. Сьогодні, як і дві тисячі років тому, засіває Господь свою ниву через слова Єванглія. Але чи маємо ми час для ДОБРОГО, РОЗУМНОГО І ВІЧНОГО? Якою є наша душа, куди попадає це зерно? Є вона кам'янистим грунтом, на якому (через нашу мниму освідченість) вмирає воно під впливом інших розумних та модерних ідей? Чи є наша душа густим  терням всіякої інтернетної інформації, для якої Древня мудрість немає ніякої цінності? Чи є вона придорожною травою, тобто нашими повсякдевними клопотами та жорстоким змаганням за соціальний статус і примарні багатства? 

Тож просімо, любі браття та сестри, нашого Спасителя, щоб сподобив нас мати душу, як благодатний український чорнозем: "мати час відвідати Господню трапезу, уміти слухати та розуміти Слово Боже, своїми добрими ділами приносити добрий урожай на Господній ниві (тобто в повсякдевному житті)!