Різдво Ісуса Христа.
6-го та 7-го січня наша громада обходила свято Різдва Ісуса Христа за Юліанським календарем. В день Навeчір‘я Різдва ми відправили літургію Василія Великого, помолились за чином Великого повечір‘я та утрені.
«З нами Бог розумійте народи і поклоняйтесь Йому, бо з нами Бог»,- звучало вдруге в Ганооверській громаді за довгі роки, так як давня традиція святкування Різдва з Навечіря (6-го січня) призабулася в Ганноверській діаспорі і була замінена на вечірню літургію перед спільною Різдв‘яною вечерею у церковній домівці. Регент Людмила Кун приклала багато зусиль, щоб на належному рівні виконати пісноспіви Великого повечір‘я, використавши нотний матеріал та практичні поради свого земляка отця Валерія Семанцо (голова місійного відділу УЗЦВ Київського патріархату). Псалми утренньої поперемінно проспівали Ольга Бойко та Марічка Туцька.
Східна церква праздник Рождества святкує в інший спосіб, ніж наші брати і сестри Західної церкви (католики і протестанти), як ми (жителі Німеччини) могли переконатися на протязі цілого місяця грудня: чотири адвенти (з запалюванням свічки), Різдв‘яні базари, купівля подарунків….
Що ж все це має спільного з маленьким дитинчатком, народженим в холодну і темну ніч 2017 років тому в далекій від нас Іудейській пустині? “Там народився наш Спаситель”,- відповість кожний свідомий християнин. Яке ж відношення має цей Спаситель до нас і про що йдеться в святкуванні Його різдва? Звичайно західні богослови намагаються пояснити в переповнених церквах в цей день, як важливо для людства було і є це народження: народ, що в темряві блукав, побачив світло Істинне та дістав надію на спасіння.
Східна церква з особливим трепетом чекає цього народження: строгий піст, піснеспіви про прощення пригрішень та з надією на краще майбутнє. В нас немає органів, що зображають Господню велич, а є задушена, лагідна коляда і тверда Віра, що це маленьке дитинчатко, що так смеренно лежить у нашій критпі, захистить/ огорне своїми ручками весь світ і подарує йому мир, щастя, злагоду та добробут.
Після вечірнього богослужіння наша громада зібралася за традиційним (для Ганновера) Різвяним столом, де змогла спожити традційні блюда «Святого» вечера з різних куточків українських земель: борщ з вушками від Тараса Крутого (вихідець з Лемківщини), голубці від родини Туцьких (Холмщина, потім Кошалін), два види вареників від Оксани Сієльської (Луцьк), кутя від Ореста Борисюка (Зборів) та інші менш тадиційні, але пісні і дуже смачні страви з Харкова, Миколаєва та Слов‘янська. Особливо зворушливі були поздоровлення з днем Народження для Руслани Борисюк і сім‘ї Сієльських, в яких п‘ятого грудня народилася младениця Адріана.
