Богослужіння 12.08.2018
12 серпня ми пом'янули сім старозавітніх мучеників братів Маккавеїв, їхню матір Соломію та старця Єлезара.
Пануючі в другому столітті (до нашої ери) над Палестиною греки
Селевкіди захотіли геленізувати (прилучити до грецької культури) всі їм
підлеглі, чисельні народи. Багатьом з них це сподобалось і грецька
культура (гімназії, театри, олімпіади) об'єднала і привела до розквіту
імперію Селевкідів/ Антиохів. Тільки маленька Іудея противилася засиллю
чужоземного "просвітлення", в своїй більшості залишалася вірною своєму
Богу і піднялася зі зброєю в руках проти завойовників. Сталося чудо:
маленька, партизанська армія родини/ клану Гасмонеїв почала громити (з
167 р. до н.е.) чисельні і добре навчені грецькі війська, досягла
незалежності для Ізраїлю, захопила кілька сусідніх народів і створила
сильну державу, яка проіснувала до 63 р. до н.е!
Зараз дивлячись з
висоти пройдених тисячоліть і вчитавшись в першу і другу Маккавейські
книги, запитаємо в себе (як українці): "Де поділися горді нащадки
Олександра Македонського (Селевкіди, Птоломеї), де є воєвничі Партанці,
розумні Асірійці, спраглі наук Вавилонці? Вони пропали з карти народів, а
маленький та многострадальний народ Ізраіля живе (і досить не погано)
по сьогоднішній день!
